• Микола Ніколаєв
Keywords: Olbia, coins, monograms, abbreviations, onomastic, prosopography, chronology, historical contex


The current state of the theory and practice of interpretations of coin monograms and abbreviations is unsatisfactory; there is an urgent need to develop the appropriate algorithms and methods. On the example of Olbia’s coin -research affair, the existence of two groups of monograms and abbreviations was established. These groups differ significantly in the way of their disclosure and also in the consequences of their interpretation. The first group is associated with well-known historic figures, for example, monarchs. Monograms are revealed on the basis of the prosopographical (historical) information. For example, the coin legends ΣΚΥΛ and ΑΡΙΧΟ are associated with the Scythian king Scyl and his half-brother Oric. These persons are known from the work of Herodotus. The second group of monograms constitutes the overwhelming majority and hides the names of so-called coin magistrates. These monograms are usually “opened” by the formal (onomastic) selection of many corresponding names, that is, in the absence of the historical context. For example, in the ancient world, the monogram of the HP is quite commonly known as Ἡροσῶν, Ἡρόδοτος, Ἡρόφιλος, and so on. The obvious striking differences in the interpretation of the two groups of monograms according to the historical context (the existence of two groups of monograms is generally inherent in ancient numismatics). Meanwhile, the needs of modern science dictate the necessity to find methods that, in contrast to the formal onomastic approach, are able to take into account the historical context. This is the unsolved part of the general problem of disclosure of monograms. Consequently, behind each monogram, abbreviation or fragment of a name there is a real historical figure. In numismatics, that is a monarch or eponym or a person (a group of people), involved in organization of coinage (or financing)of the issue – a coin magistrate. In ceramic epigraphy (without taking into account household graffiti) -that is an agoranom (astinom). In the magic inscriptions – the persons who is cursed. In lapidary epigraphy, as a rule-a prominent historical person, and so on. In general, is it possible to identify a fragment of a name, or its abbreviation, or a monogram with a real historical person in case that this person is, for example, a city official and not a monarch known in the ancient world? Obviously, in order to acquire the historical context in the process of identifying a monogram, it is necessary to describe such a person, at least in two-dimensional space, chronological and genealogical. To a certain extent prosopography is able to provide these requirements – a special historical discipline, which operates exclusively with real historical persons in time, limited by the range of activity of these individuals. The purpose of the article is to investigate the transformation of the onomastic material from the coin legends into a complete historic source. The purpose of the article is achieved by applying the restored chronology of the late-classical-Hellenistic Olbia introduced by the author and the essence of its prosopography – synchronizing and restoring the size of the eponymous catalog IPE I2 201. The theoretical substantiation of the prosopraphic reconstruction algorithm is fulfilled, the examples of its practical application are given, as well as arguments increasing the reliability of chronological and prosopographical constructions and overcoming the criticisms of the opponent are also proposed . The disclosure of coins monograms by the names of real historical figures is proposed – those are coin magistrates, who also fulfilled the duties of city eponyms, agoranomes and others. In the chronological diapason of the second – the third quarter of IV century BC at least two groups of coin monograms (abbreviations) coinciding with the names of eponyms from the corresponding sections of the eponymous catalog are found: 345, 344, 343, 342, 341, 340, 339 BC, respectively, ΦΙΛΙ – Φιλί(σκος Ἡροδώρου), ΑΡΙΣΤ – Ἀριστ(οκράτης Ἀρίστωνος), ΘΕΟ – Θεο(κλῆς Ἀρίστωνος), ΑΛΦ (ΦΛΑ) – Ἀλφ(ῖνος Ποσειδωνίου), ΚΑΛΛΙ – Κάλλι(ππος Καλλινίκου), ΕΥΠΡ – Εὔ(δωρος) Πρ(ωτογένους), ΛΕΟΝΤ – Λεοντ(ομένης Ἱκεσίου) and 330, 329, 328, 326, 325, 324, 320, 317 BC, respectively, Πο(λύμνηστος Μένωνος) (or Πο(σειδώνιος Ἐπικράτου)), Κ(αλλίνικος) Ε(υξένου)/Φιλοξένου, Εὑ(ρ¼μων) Τι(μησιθέου), Θε(οκύδης Παγκράτου), Δ(ιιστέφης) Ἑ(στιαίου), Π(ρωτογένης) Ε(ὐδώρου), Ἑκα(τέων Παντακλέους), Κλε(όμβροτος Παντακλέους). This is a good sign indicating the relatively high probability of the existence of the proposed prosopographic hypotheses, that is, the acquisition of the historical context in the disclosure of individual monograms and abbreviations (there are others not considered in the article groups of monograms that correlate with other parts of the eponymous catalog). According to the ancient tradition, a coin magistrate performed the duties chronologically close to the position carried out by an eponym; the use of the eponymous catalog allows to obtain the most accurate date of issue of the coin. The classification of monograms concerning the catalog of Olbia eponyms is proposed. Also, a new version of the monogram on the first issue of «borysphenes» was introduced into scientific circulation, confirming both the fact of the siege of Olbia conducted by Zopyrion and the role of the prominent figure of Kallinic Euxenous in introducing the monetary reform around 330 BC. The expansion of the chronological range of research should be considered as the prospects for further research , as well as similar researches for Panticapaeus and Chersonese Tauriсe, the simultaneous numismatics applications of research methods in combination with methods of dissemination. 
indicating the relatively high probability of the existence of the proposed chronological and


1. Анохин В. А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. 1. К. : Наук. думка, 1989. 128 с.

2. Анохин В. А. Поход Зопириона и финансовая стратегема ольвиополитов. Материалы, исследования и заметки по археологии и нумизматике : сб. Ин-т археологии НАН Украиы. К. : Стилос, 2010. С. 37-46.

3. Брашинский И. Б. Комплекс кровельной черепицы из раскопок ольвийской агоры 1959–1960 г. Ольвия : Теменос и агора : [сб. ст.]. Акад. наук СССР. Ин-т археологии : Наука [Ленингр. отд-ние], 1964. – С. 285-313.

4. Виноградов Ю. Г. Варвары в просопографии Ольвии VI–V вв. до н.э. Демографическая ситуация в Причерноморье в период великой греческой колонизации : материалы II Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья, Цхалтубо, 1979. Тбилиси : Мецниереба, 1981. С. 131-148.

5. Виноградов Ю. Г., Карышковский П. О. Каллиник, сын Евксена: проблемы политической и социально-экономической истории Ольвии второй половины IV в. до н.э. Вестник древней истории. 1982. № 4. С. 26-46 ; 1983. № 1. С. 21-39.

6. Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII–I вв. до н.э. : ист.-эпиграф. исслед. отв. ред. Е. С. Голубцова ; АН СССР, Ин-т всеобщ. истории. М. : Наука, 1989. 288 с.

7. Зограф А. Н. Античные монеты. М. : Изд-во АН СССР, 1951. 308 с.

8. Зограф А. Н. О монограмме первого архонта на монетах Ольвии. Фролова Н. А. Монеты Ольвии в собрании Государственного исторического музея : каталог. Н. А. Фролова, М. Г. Абрамзон ; Гос. ист. музей. М. : РОССПЭН, 2005. С. 33-37.

9. Карышковский П. О. Ольвийские «борисфены». Нумизматика и сфрагистика. 1968. Вып. 3. С. 62-85.

10. Карышковский П. О. Истрия и ее соседи на рубеже III – II вв. до н.э. Вестник древней истории. 1971. № 2. С. 36-55.

11. Карышковский П. О. Ольвийские эпонимы. Вестник древней истории. 1978. № 2. С. 82-88.

12. Карышковский П. О. Монетное дело и денежное обращение Ольвии. Одесса. 2003. 684 с.

13. Леви Е. И. Ольвия: Город эпохи эллинизма. Отв. ред. К. К. Марченко. Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1985. Л. : Наука, 1985. 152 с.

14. Нечитайло В. В. Каталог античных монет Ольвии. VI в. до н.э. – IІІ в. н.э. : каталог. К., 2000. 91 с.

15. Николаев Н. И. Политическая и культовая элита Ольвии 15. IV – I вв. до н.э. : научное монографическое издание. Николаев : ЧП Шамрай, 2008. 262c.

16. Ніколаєв М. І. До реконструкції присвятного напису жерців – Леократидів з Ольвії. Наукові праці [ЧДУ ім. Петра Могили]. Серія : Історія. 2010. Вип. 116. Т. 129. С. 118-125.

17. Ніколаєв М. І. Нові матеріали про діяльність Калініка Євксенова в Ольвії в IV ст. до н. е. Гілея : науковий вісник. 2012. Вип. 57. C. 158-167.

18. Николаев Н. И. Ольвия и Митридат: новый исторический источник. Історичний архів. Наукові студії. 2013. Вип.10. С. 166-173.

19. Николаев Н. И. Просопография Ольвии Понтийской V в. до н.э. – І в. н.э. : (монография в двух книгах). К. : Издатель Олег Филюк, 2014. 316 с.

20. Ніколаєв М. І. До соціально-політичної історії Ольвії 380–340 рр. до н. е. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. 2015. Число 26/27. С. 69-83.

21. Николаев Н. И. Ольвийские декреты в честь граждан Херсонеса в контексте локальных хронологий Ольвии, Херсонеса и Понтийского царства. Аристей. XV. 2017. С. 55-76.

22. Ніколаєв М. І. Агораноми елліністичної Ольвії. Історія торгівлі, податків та мита: Зб. наук. праць. Дніпро: 2017. № 1 (15). С. 12-30.

23. Николаев Н. И. Борьба кланов в Ольвии IV – III вв. до н. э. Stratum plus. № 6. 2018. С. 73-87.

24. Николаев Н. И. Критические заметки к монографии В. П. Яйленко «История и эпиграфика

Ольвии, Херсонеса и Боспора VII в. до н. э. – VII в. н. э.». ЕМІНАК: науковий щоквартальник, 2018. 1(2 (22). С. 155-159.

25. Ніколаєв М. І. З історії відносин населення Північно-Західного Причорномор’я з Ольвією Понтійською. Українознавчий вимір у сучасній науці: гуманітарний аспект: матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. м. Миколаїв. : МНАУ, 2018. С. 61-65.

26. Ніколаєв М. І. Монетні магістрати Ольвії 380–330 рр. до н. е. Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції. Меджибіж – Переяслав-Хмельницький – Кропивницький. Київ: 2018. C.10-12.

27. Николаев Н. И. Развитие просопографической модели общины небольшого античного города (на примере Ольвии). Древние цивилизации: социум и человек. ЯрГУ. Ярославль: 2018. С. 99-104.

28. Ніколаєв М. І. Просопографічна реконструкція скорочених і фрагментованих імен історичних осіб (на прикладі Ольвії). ЕМІНАК: науковий щоквартальник. 2019. 1 (25).

29. Николаев Н. И. О преобразовании ономастического материала в полноценный исторический источник (на примере нового магического опистографа из Ольвии). SCRIPTA ANTIQUA. 2019 У друці.

30. Рубан В. В. Магістратура агораномів в Ольвії. Археологія. 1982. № 39. С. 30-40.

31. Русяева А. С., Русяева М. В. Ольвия Понтийская. Киев. 2004.

32. Туровский Е. Я. Личные имена на херсонесских монетах и керамических клеймах: опыт сравнения. Античный мир и археология: Межвуз. сб. науч. тр. Саратов: изд-во “Научная книга”. 2015. Вып. 17. С. 342-351.

33. Туровский Е. Я., Колесниченко Е. А. Еще раз о первых сериях чеканенной ольвийской меди. Стародавнє Причорномор’я. Одеса. 2016. Вип 11. C. 542-546.

34. Чореф М. М. Династическая история Боспора рубежа новой эры по данным нумизматики. Stratum plus. 2013. №6 С. 127-156.

35. Чореф М. М. К дешифровке монограмм на анонимных боспорских оболах Митридата VI Евпатора Диониса. Stratum plus. 2017. № 6. С. 149-157.

36. Чореф М. М. К просопографии Боспорского царства: по данным нумизматики. Stratum plus. 2018. № 4. С. 297-310.

37. Яйленко В. П. История и эпиграфика Ольвии, Херсонеса и Боспора 37. VII в. до н.э. – VII в. н.э. СПб. 2017. 1064 с.

38. Nikolayev, N. Νέα ανάγνωση της επιγραφ¼ς IosPE I2 161 από την Ολβία. ΓΡΑΜΜΑΤΕΙΟΝ. ΑΘΗΝΑ. 2013 № 2. Σελ. 67-70.

39. Stolba V. 2015. ‘Archers’ of the Blessed City: City’s Deliverance in the Coinage of Early Hellenistic Olbia. Notae Numizmaticae. Vol. 10. P.43-63.

40. Монеты Тавриды URL: http://tauriscoins.ru/index.php/katalog-monet/monety-olvii/246-2462- detail (дата звернення 14 07 2019).

Author Biography

Микола Ніколаєв

Doctor of History (Dr. habil),
independent researcher
(Mykolayiv) Ukraine

How to Cite
Ніколаєв, М. (2019). ONOMASTICS AND PROSPOGRAPHY IN RESTORATION OF COIN MONOGRAMS (ON THE EXAMPLE OF OLBIA IV CENTURY B.C.). The Ukrainian Numismatic Annual, (3), 5-27. https://doi.org/10.31470/2616-6275-2019-3-5-27