• Наталя Пасічник
  • Барбара Куклік
Keywords: money circulation, monetary reform, notes, credit bills, budget, state debt, balance of payments


The article continues the series of publications on problems and measures for reforming the monetary circulation of the Russian Empire. The article highlights the preconditions, mechanisms of realization, advantages, disadvantages and consequences of the monetary reform of 1839–1943, analyzed in the scientific works of Petr Migulin, the professor of Financial law of the Kharkiv and St. Petersburg universities. Interest to this subject is due to the need to work out the scientific heritage of Professor Migulin, whose long «oblivion» was associated with his migration after the events of 1917. A significant number of scientific papers of P. Migulin can serve as a source of research on the economic history of the imperial period, from the history of financial and economic science and education, as they contain unique statistical material on monetary issues. To achieve this particular goal, special methods are used for the study of socio-economic history: narrative, comparative-historical, historicalbiographical, statistical, as well as the methods common to historical and economic studies – organizational approach and process analysis. Thoroughly this monetary reform is characterized by a fundamental three-volume study of P.P. Migulin «The Russian State Credit» (Kharkiv, 1899–1906). In this work a separate chapter entitled «The Age of Earl E.F. Kankrin», dedicated to the measures of budgetary regulation, customs policy, monetary regulation and public debt of the Russian Empire during E.F. Kankrin’s tenure as Minister of Finance. Professor Migulin studies a large amount of factual and digital material on money and credit circulation and monetary reform, pays considerable attention to the analysis of the success or failure of individual events, and argues with researchers of these phenomena on selected theoretical and applied questions. The analysis of certain financial measures was carried out by professor Migulin without taking into account the contemporary socio-economic conditions. P. Migulin explains the considerable interest in the monetary reform of 1839–1843 by the need to generalize the historical experience in order to increase the effectiveness of monetary reform S. Witte (1895–1897), that took place during the period of writing the first volume of the author’s study of Russian state credit. P. Migulin considers that the monetary reform was carried out in spite of the conviction of E.F. Kankrin, who was a supporter of palliative measures. P. Migulin believes that the main preconditions for monetary reform are: the expansion of domestic and foreign markets, which led to an increase in the volume of revenues of gold and silver by increasing the volume of foreign trade and, consequently, the formation of a positive balance of payments balance; treasury revenue growth; reduction of issuance of notes through the development of external and internal lending sources of state budget financing. The need for monetary reform was conditioned by the excessive number of signatures and the circulation of parallel currency (gold, silver, platinum and copper coins that were simultaneously in circulation). Reductions in the number of notes in cash flow happened in stages. At the preparatory stage, the stock of silver was formed, it was allowed to pay to the treasury a silver coin instead of the notes, then the silver ruble was introduced as the basis of the monetary system, government credit bills were introduced and, at the final stage, withdrawn from the circulation of unsecured notes. Exchange of notes was carried out until 1851, and deposit tickets – until 1853. The stability of monetary reform, according to P. Migulin was ensured by the active balance of payments of the country. According to P. Migulin the main organizational benefits of the monetary reform were consistency, caution, cheapness of its conduct and lack of dissatisfaction from the population. The main result of this reform is reasonably considered the establishment of a steady circulation of metal money. Monetary reform stabilized the money circulation, led to an increase in the ruble exchange rate on the world market and contributed to the end of the crisis of the banking system of the empire. The prospects for further research on the analysis of the scientific heritage P. Migulin on monetary issues may be the conversion operations of 1893-1901, especially the mortgage and railway loans of the XIX – early XX centuries and other less researched aspects of imperial money circulation.
the XIX – early XX centuries and other less researched aspects of imperial money circulation.


1. Балахонова Е.В. Экономические воззрения П.П. Мигулина: автореф. дис…канд. эк. наук: спец. 08.00.01. СПБ, 2002. 14 с.

2. Гензель П.П. Библиография финансовой науки: толковый указатель к главнейшим сочинениям в русской и иностранной финансовой литературе. Вып. I. Ярославль: Тип. Губернского правления, 1908. 110 с.

3. Дмитриев А.Л. Петр Петрович Мигулин. Очерки по истории финансовой науки: Санкт-Петербургский университет. М.: Проспект, 2015. С. 334–345.

4. Лушникова М.В., Лушников А.М. Российская школа финансового права: портреты на фоне времени: монография. Ярославль: ЯрГУ, 2013. 640 с.

5. Мигулин П.П. Реформа денежного обращения в России и промышленный кризис (1893–1902). Харьков, 1902. 336 с.

6. Мигулин П.П. Русский государственный кредит (1769–1899). Опыт историко-критического обзора. T. I. Харьков, 1899. 606 с.

7. Мигулин П.П. Русский государственный кредит (1887–1899). Опыт историко-критического обзора. Т. II. Министерство И.А. Вышнеградского. Харьков, 1900. 602 с.

8. Мигулин П.П. Русский государственный кредит (1769–1899). Опыт историко-критического обзора. Т. ІІІ. (Эпоха 1893-1906 гг.). Харьков, 1907. 1116 с.

9. Мигулин П.П. Экономический рост русского государства за 300 лет (1613–1912). М.: Типография Т-ва И.Д. Сытина, 1913. 234 с.

10. Орлик В. Єгор Канкрін і фіскальна політика Російської імперії в Правобережній Україні в другій чверті ХІХ ст. Спеціальні історичні дисципліни:питання теорії та методики. 2006. № 13. С. 97–110.

11 . Орлик В.М. До питання методології досліджень проблем економічної історії Російської імперії. Проблеми історії України ХІХ початку ХХ ст. 2011. № 18. C. 59–64.

12. Орлик В.М. Дожовтнева фінансово-правова література як джерело до вивчення проблем фінансової політики уряду Російської імперії кінця ХVІІІ початку ХХ ст. Історія науки і біографістика. 2010. № 2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: INB/2010-2/10_orlyk.pdf

13. Орлик В.М. Методологічні аспекти дослідження проблем податкової політики в українських губерніях Російської імперії у першій половині XIX ст. Український історичний журнал. 2008. № 5. C. 187–195.

14. Орлик В.М. Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період: монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2007. 631 с.

15. Пасічник Н. Вплив науково-практичної діяльності Є.Ф. Канкріна на розвиток фінансово-правової думки. Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 54. Київ, 2018. С. 88 – 98.

16. Пасічник Н. Дослідження І.І. Патлаєвським монетної системи Російської імперії в першій половині ХVІІІ століття . Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, 05–06 листопада 2015 р. Кіровоград – Київ – Переяслав-Хмельницький, 2015. С. 71 – 73.

17. Пасічник Н., Ріжняк Р. Еволюція оцінки колекційної вартості монет (друга половина ХІХ –кінець ХХ ст.) Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 33. Переяслав-Хмельницький, 2013. С. 175 – 180.

18. Пасічник Н.О. Грошова реформа Вітте у науковій спадщині представників університетських центрів Наддніпрянської України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Forum Numizmatyczne: studia i materialy (pod redaczia naukowa Krzystofa Filipowa). Bialistok, 2018. № 2. C. 60 – 70.

19. Пасічник Н.О. С.І. Іловайський про монетну регалію в Російській імперії. Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІV Міжнародної науково-практичної конференції, 22–23 червня 2016 р. Кіровоград – Київ – Переяслав-Хмельницький, 2016. С. 90–91.

20. Пасічник Н.О. Паралельний обіг грошей як суперечливе явище фінансової системи за часів Є.Ф. Канкріна. Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції, 21–22 червня 2018 р. Меджибіж – Переяслав-Хмельницький – Кропивницький – Київ, 2018. С. 133–135.

21. Пасічник Н.О. Фінансова і фінансово-правова наука і освіта в Наддніпрянській Україні в ХІХ – на початку ХХ століття: монографія. Кропивницький: Видавництво «Код», 2018. 434 с.

22. Судейкин В.Т. Восстановление в России металлического обращения (1839–1843 рр.). Исторический очерк. М., 1891.

23.Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905). / Под ред. проф. М.П. Чубинского и проф. Д.И. Багалея. Харьков : Типография «Печатное дело», 1908. 311 с.

Author Biographies

Наталя Пасічник

Doctor of History (Dr. habil),
Associate Professor of Applied Mathematics,
Statistics and Economics
The Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian
State Pedagogical University, (Kropyvnytskyi),

Барбара Куклік

Polish Numismatic Society
Branch in Bialystok
(Bialostok), Poland

How to Cite
Пасічник, Н., & Куклік, Б. (2019). MONEY REFORM OF E.F. KANKRIN (1839-1843) IN HISTORICAL AND CRITICAL REVIEW BY P.P. MIGULIN. The Ukrainian Numismatic Annual, (3), 125-135.